Синюк Юрій

Синюк Юрій Васильович народився 3 квітня 1976 року. Навчався у Немовицькій загальноосвітній школі, після закінчення якої вступив до Сарненського ПТУ-21, де здобув професію тракториста-машиніста.

Після навчання був призваний до лав армії, службу проходив у «Десні» Чернігівської області в танкових військах.

Повернувшись додому, працював різноробочим у колгоспі «Радянська Україна», а згодом — на м’ясокомбінаті м. Сарни вальником м’яса.

З початком повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року, Юрія було призвано до лав Збройних Сил України. Він служив у складі 68-ї окремої єгерської бригади (військова частина А4056). З перших днів війни брав участь у бойових діях на території Донецької та Харківської областей: у населених пунктах Богоявленка, Борова, Семенівка.

9 квітня 2024 року поблизу села Євгенівка Покровського району Донецької області отримав важкі вогнепальні осколкові поранення: передньої черевної стінки, обох стегон (з переломом стегнової кістки), а також передпліччя (з переломом ліктьової кістки). Лікування проходив у клініці ім. Мечнікова м. Дніпро, далі у Рівненській обласній лікарні, а згодом у м. Сарни.

Однак після тривалої боротьби з важкими наслідками поранень, 21 березня 2025 року перестало битися серце мужнього Захисника.

Юрій був справжнім патріотом України, надійним другом і вірним побратимом, найкращою людиною для своїх рідних та близьких. Світла пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив.