Серпутько Юрій

Серпутько Юрій Петрович народився 13 квітня 1986 року в селі Зносичі Сарненського району Рівненської області.

У 1992 році Юрій пішов у перший клас Зносицької загальноосвітньої школи. Був спокійною, старанною та товариською дитиною. Після закінчення дев’ятого класу вступив до Березнівського лісового коледжу, який закінчив у 2005 році, здобувши спеціальність техніка-лісовода. Під час навчання брав активну участь у житті колективу та займався спортом.

У квітні 2005 року був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України. Після її завершення здобув спеціальність механіка багатоканальних радіолінійних станцій та у квітні 2006 року був звільнений у запас.

Після армії Юрій працював у Державній пенітенціарній службі України (Катеринівська ВК-46) начальником варти. У жовтні 2009 року одружився, а в 2011 році в сім’ї народилася донечка Даринка, для якої він був найкращим татом.

У 2012 році звільнився зі служби та влаштувався на роботу до Державного підприємства «Сарненське лісове господарство» стропальником нижнього складу, де працював з червня 2012-го по січень 2022 року.

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій став на захист Батьківщини. 25 лютого 2022 року був мобілізований до територіальної оборони «Поліські вовки», у 104 бригаду, 60 батальйон. 31 серпня 2022 року отримав звання молодшого сержанта та став командиром відділення снайперів. Воював під позивним «Зевс». Брав участь у боях на Донецькому напрямку, зокрема під Бахмутом. Був чесним, справедливим і гідним поваги командиром та побратимом. Протягом двох років з честю виконував усі поставлені завдання.

Після ротації у складі 60 батальйону був відправлений на Куп’янський напрямок у Харківській області. 20 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Табаївка, Юрій загинув.

Поховали Героя 25 лютого 2024 року в рідному селі Зносичі. Односельці з великою шаною та повагою провели його в останню дорогу.
Світла пам'ять і вічна вдячність завжди житиме в серцях рідних та всіх, хто знав Юрія.