8 січня — перша річниця з дня смерті Захисника України Савчука Олександра Олександровича
Рік тому надзвичайно болюча звістка сколихнула Немовицьку громаду. 8 січня 2025 року, захищаючи суверенітет і незалежність України, помер Савчук Олександр Олександрович, 14 березня 1981 року народження.
Олександр народився в селі Тинне у багатодітній родині Савчука Олександра Петровича та Савчук Ольги Йосипівни. Зростав разом із трьома братами та двома сестрами. Батько працював електриком у місцевому лісництві, мати — у колгоспі.
Після закінчення 9 класів навчався у Рокитнівському професійно-технічному училищі, де здобув професію столяра. У 1998–1999 роках проходив строкову військову службу в танкових військах.
Був одружений, проживав у Миколаївській області, працював різноробочим, дбав про сім’ю та рідних.
З весни 2024 року Олександр Олександрович проходив військову службу у складі військової частини А1619, у танковому батальйоні. Обіймав посаду командира танкового екіпажу.
23 грудня 2024 року, повертаючись із бойового завдання, внаслідок трагічних подій отримав тяжкі травми. Лікарі тривалий час боролися за його життя, однак серце воїна не витримало.
Минув рік, але біль втрати не минає. Пам’ять про Савчука Олександра Олександровича — мужнього Захисника України, назавжди залишиться у серцях рідних, близьких і всієї громади.
Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині Героя.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України.
