ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ НА ТЕРИТОРІЇ НЕМОВИЦЬКОЇ ГРОМАДИ
Якщо людина живе в оточенні тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети (Вацлав Гавел).
З метою виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки» на території Немовицької сільської територіальної громади повинні бути перейменовані наступні вулиці:
с.Зносичі – вулиці Жовтнева, 8 Березня, Свиридова;
с.Тинне – вулиці 8 Березня, 1 Травня, Гагаріна, Пушкіна;
с.Немовичі – вулиці 8 Березня, 1 Травня, Гагаріна, Островського, Терешкової, Ткача, Макарова;
с.Катеринівка – вулиця Ткача.
Свої пропозиції щодо нових назв вулиць можна надати шляхом заповнення форми до 30 листопада.
Для глибшого ознайомлення з темою наводимо відповіді Українського Інституту Національної Пам’яті на найпоширеніші запитання.
Навіщо потрібно перейменовувати вулиці?
Цього вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Убивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин.
Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення. Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи.
«Залишити усе як є» з комуністичними назвами було б непослідовно: бо з одного боку засуджуємо нелюдські режими, а з другого – уславлюємо його символи чи імена його провідних діячів у назвах населених пунктів, вулиць, парків, досі зберігаємо їм пам’ятні знаки та пам’ятники. Ці символи тоталітарних режимів, а також такі елементи їх пропаганди мають бути усунені з громадського простору. І це тільки незначна частина роботи із подолання тоталітарного минулого. Україна потребує потужної модернізації. А модернізацію неможливо здійснити на тоталітарних цінностях.
Чи можна НЕ перейменовувати вулицю, село або місто?
Ні, не можна.
Якщо назва підпадає під дію Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки», вона має бути обов’язково змінена. Закон тут не передбачає жодних винятків. Ані збори громадськості, ані орган місцевого самоврядування не може своїм рішенням таку назву залишити. Це буде порушенням закону. А відтак – відповідальність згідно з чинним законодавством аж до кримінальної (ст. 4361 Кримінального кодексу України).
Натомість місцева громада має цілковиту свободу у виборі будь-якої нової назви замість комуністичної або ж може повернути історичну. Це абсолютне право жителів села або міста. Однак, у новій назві також не може бути пропаганди тоталітарних режимів або їх діячів.
Отже, не може бути предметом обговорення «перейменовувати, чи не перейменовувати» назву, що пов’язана із пропагандою тоталітарного режиму. Предметом громадського обговорення може бути ТІЛЬКИ питання вибору НОВОЇ НАЗВИ.
А якщо місцева влада відмовиться перейменовувати населенні пункти або вулиці, що підпадають під дію закону?
Нічого з цієї затії не вийде: у законі передбачені запобіжники такому саботажу на місцевому рівні.
Якщо місцеві ради не виконають вимоги закону – вулиці в населених пунктах перейменують облдержадміністрації, а комуністичні назви міст і сіл – змінить Верховна Рада України.
Інформацію взято на сайті Українського Інституту Національної Пам’яті https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/dekomunizaciya/pytannya-vidpovidi
