12 червня - Всесвітній день боротьби з дитячою працею
Всесвітній день боротьби з дитячою працею встановлений Міжнародною організацією праці (МОП), яка бореться з проявами експлуатації дітей на різних рівнях. Перші заходи присвячені цьому дню відбулися в 1997 році. Спочатку вони проводилися тільки в Осло та Амстердамі, але згодом привернули увагу всієї світової громадськості.
Глобальні зусилля до ліквідації найгірших форм дитячої праці сьогодні докладають у багатьох країнах. Під егідою Міжнародної організації праці надається підтримка та допомога дітям, які стали жертвами незаконного використання їхньої праці.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованою Законом України від 05.10.2000 № 2022-III, кожна держава має негайно вживати ефективних заходів щодо забезпечення в терміновому порядку заборони та ліквідації найгірших форм дитячої праці.
Державний нагляд за дотриманням законодавствапро працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, зокрема, з питань використання праці неповнолітніх здійснює Державна служба України з питань праці.
Для досягнення поставлених цілей в інтересах молодого покоління працівників потрібен узгоджений комплексний підхід до викорінення дитячої праці та популяризації культури безпеки і гігієни праці. За даними Міжнародної організації праці, у світі 541 мільйон молодих працівників віком 15– 24 років, зокрема 37 мільйонів дітей, працюють у шкідливих умовах. А це понад 15% робочої сили. Серед молоді рівень травматизму на роботі на 40% вищий, ніж серед працівників старше 24 років. В Україні працює майже кожен третій віком від 15 до 24 років, що становить понад 1 мільйон наших громадян. Ураховуючи, що в країні триває активна фаза всебічного реформування економіки, наше завдання – зберегти молоде покоління як безцінний потенціал для майбутнього становлення ефективної і сильної держави.
Реформи освіти та охорони здоров’я, децентралізація влади, розв’язання економічних проблем мають забезпечити гідні умови праці для молодих працівників. Особливу роль у цьому процесі відведено школам і закладам вищої освіти – саме тут з дітьми і молоддю мають проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та навчання, спрямовані на формування культури охорони праці майбутніх працівників.
Правове поле та умови виробництва повинні розвиватися насамперед з урахуванням інтересів молоді, забезпечуючи захист від небезпек і збереження здоров’я майбутнього трудового потенціалу країни. В Україні інтереси молодих працівників до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства (не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років, установлено скорочений робочий тиждень, заборонено працювати вночі та в позаурочний час тощо). Але відповідного захисту потребує і молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатнього досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості. Загалом недобросовісні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов’язує їх нести юридичну відповідальність за неповнолітніх. Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованої Україною (Закон від 05.10.2000 № 2022-III), кожна держава має терміново вживати відповідних заходів.
Моменти, які були висловлені на Амстердамської конференції з боротьби з найгіршими формами дитячої праці в 1997-му році і Міжнародної конференції з питань дитячої праці, що відбулася в тому ж році в Осло з’явилися якимсь істотним поштовхом в міжнародній свідомості і впритул привернули увагу до цієї нагальної проблеми. Було заявлено про необхідність ліквідації невиправданої і несправедливої дитячої праці, яка використовується переважно третіми особами, а також про доцільність прийняття низки законодавчих і політичних реформ, які були б спрямовані на викорінення експлуатації дітей як в якості домашньої прислуги, так і в якості неофіційної трудової сили на сумнівних підприємствах. Забезпечення гідних умов праці для молодих працівників, належного правового захисту і пильної уваги з боку офіційних регулюючих структур.
