A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Немовицька громада
Рівненська область, Сарненський район

Як вберегтись від серцево-судинних захворювань

Дата: 26.11.2019 16:48
Кількість переглядів: 16

Серце є центральною ланкою усього організму – такий собі м’язовий насос, що качає кров та забезпечує безперервний біг крові по судинах. Завдяки цьому кровотоку кожна клітина отримує необхідні поживні речовини та кисень. Без цього жоден орган просто не зможе функціонувати. Щоденно здорове серце прокачує 2 тисячі літрів крові через кровоносні судини, протяжністю 90 тисяч кілометрів. А енергії, яку воно виробляє за життя, вистачило б для польоту на Місяць!

Цей тандем – серце і судини – утворює серцево-судинну систему. Від їх злагодженої роботи залежить якість та тривалість життя. Якщо у цій системі з’являються неполадки, наслідки можуть стати фатальними. Вікові зміни органів і тканин, обмінні порушення призводять до гіпертонії, гіпертрофії міокарду, інфарктів, інсультів, серцевої недостатності, атеросклерозу судин, що скорочує життя і викликає цілий ряд порушень функціонування органів та систем організму.

Ці явища настільки стрімко наростають і молодіють, що навіть Всесвітня Організація Охорони здоров'я зняла тривогу. Занадто рано в сучасної людини через погіршення кровотоку знижується працездатність, пам'ять, інтелект, зір, слух, здатність переносити навантаження і т.п. Через раптові судинні катастрофи – інфаркти та інсульти, ідуть з життя чи стають інвалідами порівняно молоді люди на вершині кар'єри, чи в той період, коли вони досягли бажаного соціального статусу. Незважаючи на велику увагу сучасної медицини до цієї проблеми, на жаль, досягнення тут більш ніж скромні, замість того, щоб ліквідувати ці порушення і відновити кровообіг, сучасна терапія в основному орієнтована лише на зменшення їх наслідків. В результаті замість виліковування досягається лише гальмування захворювання і виникає пожиттєва залежність хворого від медикаментів. Постійний прийом хімічних засобів через їх виражену побічну дію викликає все більше додаткових порушень функцій організму. Перспектива такого хворого сумна, – і основне захворювання не вилікував, а лише сповільнив його наростання, і від залежності медикаментозної не позбувся та ще й новий букет хвороб і додаткову потребу в ліках набув. Якщо врахувати, що лікування з кожним днем стає все дорожчим, а препарати через наростаюче звикання стають все менш ефективними, стає зрозумілим, що необхідно терміново шукати якийсь вихід.

Багато авторів говорять про епідемію серцево-судинних захворювань. У розвинутих країнах кожен другий умирає від хвороб серця і судин. У США щорічно через гіпертонічну хворобу губиться 52 млн. робочих днів. Економічний збиток від цього захворювання складає 20 мільйонів доларів.

Щороку у світі серцево-судинні захворювання забирають 17 мільйонів життів. В Україні вони є основною причиною смертності, цифри приголомшливі – майже 70%! А світова статистика стверджує, що за всю історію ці захворювання забрали більше життів, ніж усі війни разом узяті.

Серед важливих причин виникнення серцево-судинних захворювань медики називають підвищений рівень холестерину, підвищений артеріальний тиск, надлишкову масу тіла, нездоровий спосіб життя (тютюнопаління, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), а також фактори оточуючого середовища (психоемоційні навантаження, шкідливе довкілля на виробництві та в побуті). Дослідження свідчать, що ризик серцевих захворювань є більшим серед груп осіб, які мають більш ніж один із цих факторів ризику (наприклад, серед курців, що мало рухаються).

Серцево-судинні захворювання ще 20 років тому в структурі причин загальної захворюваності займали приблизно 6-8 місце. Зараз вони вийшли на 2 місце і складають близько 20% випадків звернень за медичною допомогою.

На сьогодні населення України недостатньо поінформоване про чинники ризику та можливість запобігання серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань. Незадовільно організовані діагностика, виявлення хворих на ранніх стадіях хвороби та лікування. Не вистачає звичайних електрокардіографів та біохімічних аналізаторів. В Україні мало виробляється сучасних, доступних широкому колу хворих, лікарських засобів. Не відпрацьовані механізми, що стимулюють громадян до збереження і зміцнення власного здоров'я. На неналежному рівні проводиться державна політика щодо пропаганди здорового способу життя.

Поширеність серцево-судинної патології збільшилася за останнє десятиліття в 1,9 рази, онкологічної патології - на 18, бронхіальної астми - на 35,2, цукрового діабету - на 10,1 відсотка. Проведені епідеміологічні дослідження свідчать про надзвичайну поширеність факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань серед населення України: у 35,3 % дорослих мешканців виявляється артеріальна гіпертензія, 56,8 % осіб мають надлишкову масу тіла, 43,9 % чоловіків та 16,5 % жінок палять, 43,6 % осіб ведуть малорухомий спосіб життя.

За останні 20 років смертність від серцево-судинних захворювань збільшилася більш ніж у 2 рази. У нашій країні серцево-судинні хвороби на першому місці у структурі причин загальної смертності. На другому місці злоякісні новоутворення - 17% серед усіх випадків смертей. На третьому місці знаходяться нещасні випадки, отруєння і травми – 12,5%. В розвинутих країнах, на відміну від нашої країни, ріст смертності від серцево-судинних захворювань відбувається на тлі зниження показника загальної смертності. У нашій країні ріст смертності від серцево-судинних хвороб відбувається на тлі росту загальної смертності.

Зумовлюючи майже дві третини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності хвороби системи кровообігу негативно впливають на тривалість і якість життя населення.

Серцево-судинні захворювання, серед яких переважають ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба і судинні ураження мозку, займають перше місце серед причин інвалідності в нашій країні. Близько 4% хворих отримують 1 групу інвалідності, близько 60% отримують 2 групу інвалідності.. Мозковий інсульт є основною причиною інвалідності. Тільки 20 % осіб, що залишилися живими, повертаються до активного життя.

 

Головні підходи у профілактиці серцево-судинних захворювань

Профілактика серцево-судинних захворювань ґрунтується на ослабленні або ліквідації факторів ризику їхнього розвитку. Вона передбачає:

  • інформування широких верств населення щодо факторів ризику, які підлягають корекції, й можливості їх усунення;
  • виявлення осіб з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і проведення серед них профілактичних заходів;
  • формування здорового способу життя, боротьбу з палінням і зловживанням алкоголем, дотримання раціонального харчування тощо.

До найбільш значимих факторів ризику, які підлягають корекції, відносять підвищений рівень холестерину в крові, артеріальну гіпертензію, паління, цукровий діабет, надлишкову масу тіла.

Програма корекції способу життя охоплює оптимізацію харчування, нормалізацію маси тіла, підвищення фізичної активності, відмову від тютю-нопаління та зловживання алкоголем, зміну умов праці, покращання стану середовища проживання.

Оптимізація харчування передбачає:

  1. Встановлення добового раціону за основними правилами раціонального харчування (повноцін­ність, різноманітність, збалансованість, регуляр­ність).
  2. Обмеження вживання кухонної солі.
  3. Достатнє вживання калію та магнію.
  4. Модифікацію харчування, спрямовану на зменшення маси тіла (гіпокалорійна дієта, режим харчування, вилучення з раціону продуктів, які збуджують апетит, повна відмова від алкоголю та звички посилено харчуватись у стресових ситуаці­ях).

Нормалізація маси тіла — обов'язкова умова ефек­тивної профілактики серцево-судинних захворювань. Зменшення маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням систолічного ар­теріального тиску на 3 мм рт. ст., діастолічного — на 1,2 мм рт. ст. Масу тіла оцінюють за допомогою індексу маси тіла — відношення маси тіла в кілограмах до росту в метрах, піднесеного до квад­рату. Оптимальній масі тіла відповідає індекс маси тіла в межах 20-28,9. За допомогою співвідношення об'єму талії та об'єму стегон можна оцінити тип ожи­ріння. В нормі цей показник становить до 1,0 у чо­ловіків і до 0,8 у жінок. Фактором ризику виникнен­ня серцево-судинних захворювань є абдомінальний тип ожиріння, при якому це співвідношення перевищує норму.

Також до профілактичних засобів відносять зменшення у раціоні легких вуглеводів (усіляких тістечок, печива, кексиків, солодких напоїв). Віддайте перевагу здоровій тарілці, де її половина – це будь-які овочі та фрукти, одна четвертинка – м’ясо або риба, і ще одна – бобові та крупи.

Як не дивно, до захворювань призводять не перевантаження серцево-судинної системи, а малорухливий спосіб життя, її постійна фізична недозавантаженість. Відомо, що тренування необхідне м’язам, щоб тримати їх в здоровому тонусі, підтримувати їх нормальну функцію, не допускати їх ослаблення. Але серце - це не що інше, як постійно працюючий м’яз, який має потребу для свого тренування у фізичних навантаженнях. М’язові стінки кровоносних судин також потребують тренувань. Разом з тим, серцево-судинна система людини як продукт еволюції не зазнала змін за всю багатотисячолітню історію. І якщо у предків сучасної людини життєзабезпечення (добування їжі, спорудження житла, пересування і т.д.) вимагало постійних енерговитрат, то для сучасної людини її спосіб життя зовсім не вимагає значних витрат енергії і м’язової сили, хоча нормальне функціонування серцево-судинної системи вимагає рухливого способу життя. Мінімум шість кілометрів на день - стільки має проходити людина, щоб серцево-судинна система отримувала необхідне їй навантаження. Високі інтелектуальні і емоційні навантаження сучасної людини мають супроводжуватись високою руховою активністю. Проте не багато знайдеться людей, які можуть зараз жити у відповідності із такою необхідністю.

А найкраща профілактика – це ходьба! Справа у тому, що наші м’язи допомагають серцю перекачувати кров. 8 тисяч кроків на день сприяють прискоренню обміну речовин, нормалізації обміну холестерину та глюкози.

До того ж ходьба є профілактикою не тільки інфаркту, але й цукрового діабету, ниркової недостатності та багатьох інших хвороб. 

Виконання фізичних вправ людьми різного віку має оздоровче і профілактичне значення. Доведе­но, наприклад, що коронарний атеросклероз вияв­ляють у 3 рази, а інфаркт міокарда — у 2 рази часті­ше у осіб з низькою фізичною активністю, ніж у людей, що займаються фізичною працею. В осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20-50% ви­щий, ніж у фізично активних людей. Відомо, що використання системи адекватного фізичного на­вантаження сприяє зниженню систолічного ар­теріального тиску на 6,4 мм рт. ст., а діастолічного ар­теріального тиску — на 6,9 мм рт. ст.

Артеріальний тиск – один з основних показників діяльності серцево-судинної системи. Якщо є якісь негаразди, він буде різко коливатися – вверх і вниз. Такі гойдалки набагато гірші, ніж навіть стабільно високий (гіпертонія) або стабільно низький (гіпотонія) тиск.

Причинами стрибків можуть бути часті стреси, супутні недуги (ендокринні, проблеми у сердечно-судинній системі), особливості харчування.

До 45 років, якщо систолічний тиск не більше 150 мм. рт. ст та без хронічних захворювань (нирки та цукровий діабет), тиск можна спробувати нормалізувати зміною способу життя. Варто додати фізичні навантаження та забрати з харчового раціону сіль.

Результати експериментальних та епідеміологіч­них досліджень, проведених за останні десятиліття, свідчать, що одним з основних факторів ризику роз­витку і прогресування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії є тютюнопаління. Доведено, що у 100% осіб, які ви­палюють 25 і більше цигарок на день, ризик гострої коронарної недостатності і раптової смерті високий. В Україні сьогодні палять кожен другий чо­ловік і кожна п'ята жінка, і саме серед них зареєстровано найвищі показники захворюваності на серцево-судинні хвороби, при цьому найбільш вразливими є особи моло­дого віку. Ризик серцевих захворювань, пов’язаний із курінням, відносно швидко зменшується, коли людина кидає курити.

Достатньо корисним є тренування м’язової і серцево-судинної системи за допомогою лазень і саун, холодових і контрастних процедур. Різка зміна температури з дуже високою на дуже низьку (купання в снігу, в басейні або в ополонці після лазні) спочатку розширює, а потім звужує судини. Знову ж таки до таких процедур необхідно звикати поступово. Проте для більшої ефективності треба починати такі процедури з раннього дитинства: діти, яких обливають холодною водою після ванни, менше хворіють. Зайва турбота про малюка, створення йому тепличних умов і створення температурного режиму, однакового у будь-який час року роблять його уразливим для будь-якої інфекції.

Ну і обов’язково – менше стресу, більше гарних думок. А от нав’язаних рекламою профілактичних лікарських засобів потрібно уникати. В жодному випадку не ведіться на усілякі привабливі рекламні обіцянки, і не приймайте ніяких ліків без попереднього узгодження з лікарем.

 

Кардіологічний check-up

Основою турботи про своє здоров’я є регулярні медичні обстеження. До 45-річного віку при відсутності хронічних захворювань (цукровий діабет, хвороба нирок) необхідно проходити перевірку раз на п’ять років. Таке обстеження називається скринінгом (профілактичне обстеження здорової людини).

Потрібно буде здати аналізи на холестерин і глюкозу та виміряти артеріальний тиск. А ще лікар розрахує масу тіла та вимірює окружність талії. Для здорової людини з нормальною вагою тіла, яка не палить, цього більш, ніж достатньо.

У випадку, коли є скарги на самопочуття, призначається діагностичний пошук, який буде виходити з того, на що скаржиться пацієнт. До прикладу, проблеми з нормальним серцебиттям зазвичай досліджуються електрокардіографією.

Після 45-річного віку обстеження проводиться раз на три роки – але це за умови, що зі здоров’ям усе гаразд. У іншому випадку потрібно проходити перевірку кожного року. Такі симптоми як задишка, неритмічне або нерівномірне серцебиття, набряки, неможливість витримувати звичайні фізичні навантаження – усе це вагомі причини негайно звернутись до лікаря.

Бажаємо Вам доброго здоров'я!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень