Коток Олександр

Коток Олександр Вікторович народився 14 листопада 2004 року в селі Першокостянтинівка Херсонської області. З ранніх літ Сашко ріс чуйним, щирим та життєрадісним хлопчиком. Він цінував вірних друзів, активно займався спортом, особливо важкою атлетикою, завжди був позитивно налаштованим і вмів підіймати настрій іншим.

24 лютого 2022 року повномасштабна війна застала його вдома. У перші години вторгнення російські війська окупували його рідне село. Через це Олександрові не судилося закінчити школу, почути останній дзвоник та станцювати випускний вальс. Щоб врятувати сина від небезпеки, батьки відправили його до Польщі. Там, у чужій країні, у свої 17 років він залишився сам і тяжко працював.

Проте серце юнака не змирилося з тим, що рідна земля страждає під окупацією. Ледь йому виповнилося 18 років, він повернувся в Україну та добровільно пішов до війська. У Львові звернувся до військкомату й після підготовки став кулеметником 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» у складі 53-ї окремої механізованої бригади. Попри юний вік та відсутність життєвого досвіду, він мужньо став на захист Батьківщини, мріючи звільнити своїх батьків та рідне село від окупантів.

11 травня 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Іванівське, що неподалік Бахмута, Олександр загинув від смертельного поранення внаслідок ворожого обстрілу з РПГ.

Сашка поховали в селі Тинне Сарненського району, де покояться його дід та прадід. Тепер онук спочиває поруч із прадідом. У нього залишилися тато, мама та молодша шестирічна сестричка Юлія, яку він дуже любив і оберігав.

Дякуємо тобі, наш любий Олександре, за мужність, відвагу й патріотизм. Ти назавжди залишишся у наших серцях.