Губеня Володимир

Губеня Володимир Валентинович народився 16 січня 1972 року в селі Цепцевичі.

Закінчивши вісім класів Цепцевицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, продовжив навчання у Сарненському ПТУ-21, де здобув спеціальність тракториста-механізатора. Після училища був призваний на строкову службу до радянської армії, яку проходив у місті Хабаровськ на Далекому Сході.

Повернувшись додому, у 1992 році одружився з Світланою, яка після закінчення педагогічного інституту працювала вчителем у місцевій школі. У подружжя народилися донька Яна та син Валентин. У 1993 році сім’я переїхала до села Немовичі. Все своє життя Володимир працював будівельником, був працьовитим і відповідальним чоловіком, добрим батьком та сім’янином.

З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Володимир добровольцем пішов захищати Україну. Вже на Рівненському полігоні відчув біль війни – саме тоді відбувся перший ворожий обстріл. Згодом ніс службу поблизу Авдіївки Донецької області. Як водій БТРа, неодноразово ризикував життям – підвозив боєприпаси та евакуйовував поранених з передових позицій.

Після того як перший його БТР підірвався на міні та згорів, але екіпаж дивом залишився живий, Володимир отримав позивний «Фартовий». Командири довіряли йому найскладніші завдання, а він, попри небезпеку, знову й знову їхав тією ж дорогою, рятуючи побратимів. Боєць 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади пройшов Авдіївку, Бахмут, інші найгарячіші точки фронту.

У червні 2023 року Володимир потрапив на лікування до Дніпра. Попри всі зусилля лікарів, 11 липня 2023 року його серце зупинилося. Герою було 51 рік.

Світла пам’ять про Володимира Губеню – відданого захисника, люблячого чоловіка й батька, надійну людину і справжнього патріота – назавжди житиме в серцях рідних, побратимів та вдячних земляків.