Дорошко Михайло

Дорошко Михайло Михайлович народився 9 березня 1983 року в селі Зносичі Сарненського району. Був наймолодшим сином у багатодітній сім’ї Михайла Володимировича та Поліни Олександрівни. У рік і вісім місяців залишився без матері, тож його виховував батько разом із мачухою.

У 2000 році закінчив Зносицьку загальноосвітню школу. З листопада 2001 року по квітень 2003 року проходив строкову військову службу у внутрішніх військах на території Автономної Республіки Крим. Спочатку обіймав посаду стрільця, згодом — командира відділення. Після армії певний час працював у Катеринівській виправній колонії, а надалі займався будівництвом та ремонтними роботами.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Михайло без вагань став на захист Батьківщини. 1 березня 2022 року, на підставі Указу Президента України, він добровільно долучився до лав Збройних сил України. Службу проходив на Рівненському полігоні, обіймав посаду інструктора, мав військове звання молодшого сержанта. Двічі виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

Повернувшись із пекла бойових дій, Михайло продовжував службу, однак 27 березня 2024 року його життя раптово обірвалося під час виконання завдань на польовому виході. Наступного дня, 28 березня, Героя поховали в рідному селі.

У Михайла залишився син Дмитро від першого шлюбу та дружина Наталія, з якою вони тільки почали будувати спільне майбутнє.

Михайло був невгамовним, веселим і щирим. Він умів підняти настрій у найважчі хвилини, завжди жартував, мав безліч кумедних історій, які змушували слухати й сміятися. Добрий, життєрадісний і відкритий, він залишив по собі теплі спогади у серцях рідних, друзів та односельців.

Світла пам’ять про Михайла Дорошка назавжди житиме серед тих, хто його знав і любив.