Боровик Віктор

Боровик Віктор народився 10 січня 1973 року в селі Немовичі. Навчався у Немовицькій загальноосвітній школі. Після закінчення 11 класу був призваний на строкову військову службу у місто Луцьк.

Після армії працював водієм у Стрільському сільськогосподарському підприємстві. У 1993 році одружився з Наталією, разом виховали двох дітей – доньку Вікторію та сина Владислава. Останні роки працював різноробочим у приватного підприємця.

14 березня 2022 року Віктора було призвано Сарненським військкоматом до лав Збройних Сил України в окрему інженерну бригаду. Служив у військовій частині А7024 на посаді молодшого сержанта. Протягом місяця проходив навчання саперної справи у Польщі.

У 2023 році чотири місяці воював на «нульовій» позиції на Бахмутському напрямку. За проявлену мужність та відданість у серпні 2023 року був нагороджений грамотою командування оперативно-тактичного угрупування «Лиман» – «За мужність і героїзм, захист державного суверенітету, територіальної цілісності України, вірність українському народові та Військовій Присязі, зразкове виконання військового обов’язку у ході війни російської федерації проти України».

З листопада 2023 року проходив службу на позиціях у Херсонському напрямку. 3 лютого 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Криники Херсонської області, Віктор Боровик героїчно загинув. Лише через два дні після його смерті це село було звільнено українськими військовими.

Світла пам'ять про Віктора Боровика – відданого сина України, мужнього воїна, люблячого батька та доброго господаря – назавжди житиме у серцях його рідних, побратимів та всіх, хто його знав.

Вічна слава і вічна пам’ять Герою!
Навіки в строю!