Перша річниця з дня загибелі захисника України Віктора Боровика
3 лютого 2025 року минає перша річниця з дня загибелі Героя-захисника – Боровика Віктора Федоровича. Він був сильним, відважним та мужнім бійцем, який до останнього свого життєвого подиху боровся за свободу, за мир, за вільну Україну.
Віктор Боровик народився 10 січня 1973 року в селі Немовичі. Навчався у Немовицькій ЗОШ, після закінчення 11 класу був призваний до лав армії у м. Луцьк. Після служби в армії працював водієм Стрільського СП. У 1993 одружився. Разом із дружиною Наталією народили та виховали двох дітей - доньку Вікторію та сина Владислава. Останні роки працював різноробочим на приватному підприємстві.
14 березня 2022 року був призваний Сарненським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до лав ЗСУ, окремої інженерної бригади.
У військовій частині А7024 був молодшим сержантом. Протягом місяця проходив навчання на сапера у Польщі.
Чотири місяці 2023 року воював на нульовій позиції Бахмутського напрямку.
У серпні 2023 року нагороджений грамотою командира оперативно-тактичного угрупування «Лиман» «За мужність і героїзм, захист державного суверенітету, територіальної цілісності України, вірність українському народові, та Військовій Присязі, зразкове виконання військового обов’язку у ході війни російської федерації проти України».
З листопада місяця 2023 року служив на позиціях Херсонського напрямку.
3 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання Віктор Боровик героїчно загинув поблизу с. Кринки Херсонської області. Через два дні після смерті Героя с. Кринки було звільнено.
У річницю загибелі нашого Захисника, схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині. Розуміємо, що жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці. Але ніхто й ніколи не забере в нас світлий спомин про Віктора Боровика, який назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.
Вічна і світла пам'ять Герою, який віддав своє життя за нашу країну.
