Запобігання насильству
Будь-яке насильство є порушенням прав індивідуума, яке вимагає належної реакції із сторони суспільства та держави.
Насильство між дітьми, проблема якого, на жаль, сьогодні стає для України все більш актуальною, є особливо небезпечним. Це пов’язано, зокрема, із вразливістю дитячої та підліткової психіки та впливом насильства на подальше життя дітей, які стали його жертвою або є агресорами. Наявність та зростання випадків насильства серед дітей є індикатором багатьох суспільних проблем, отже, ця проблема стосується кожного. Звідси найперше правило – не закривати очі на насильство серед дітей, не вдавати, що це існує десь далеко, не замовчувати відомих випадків та докладати всіх зусиль, щоб допомогти обом сторонам конфлікту та попередити повторення насильства.
Що таке насильство?
Для того, щоб скласти певний алгоритм дій в ситуації, коли ви дізнались про насильство між дітьми необхідно розуміти, що включає в себе це поняття. Важливо розуміти, що насильство – це не тільки і не завжди вкрай жорстокі фізичні дії відносно іншої людини (побиття, нанесення травм, каліцтв, тортури) або особливо жорстокий психологічний тиск чи приниження. Насильством є будь-які дії фізичного, психологічного, сексуального, економічного характеру, які принижують честь і гідність дитини, порушують її права, інтереси. Крім того, насильство не завжди має тривалий або систематичний характер. Насильство може мати поодинокі випадки, але це жодним чином не зменшує його негативного впливу на психіку дитини, її гідність, та не применшує його суспільної небезпечності.
Отже, якщо ви стали свідком словесних образ, насмішок між дітьми (які на перший погляд є нормою спілкування серед дітей), якщо ви бачите, що діти ображають один одного за ознаками їх матеріального достатку, інтелектуальними здібностями, соціального статусу їх батьків чи за іншими ознаками, або помітили, що діти штовхають один одного, кричать, залякують, намагаються послуговуватись іншими дітьми – знайте, що це також насильство. Адже жодна дитина не хоче і не повинна бути ображеною, приниженою, заляканою, присоромленою, висміяною або пригніченою!
Звичайно, реакцією на такі види насильства не може бути звернення в правоохоронні органи. Достатньо проводити систематичну виховну роботу з дітьми, залучати для роботи з дітьми психолога, батьків, соціальних працівників з метою попередження більш серйозних випадків насильства.
Які види насильства існують?
Визначення видів насильства, яке може мати місце серед дітей, допоможе вам зрозуміти всі його можливі прояви і зрозуміти, як діяти в тій чи іншій ситуації.
• фізичне насильство – умисне нанесення однією дитиною іншій побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди її честі і гідності;
• психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією на психіку іншої дитини шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;
• економічне насильство – позбавлення (вимагання, відбирання) їжі, одягу та іншого майна чи коштів дитини, які їй належать. В деяких випадках економічне насильство також може викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я, особливо, якщо супроводжується жорстоким, агресивним ставленням до дитини;
• сексуальне насильство – протиправне посягання на статеву недоторканість дитини, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини. Це можуть бути неприємні дотики до дитини, примушування роздягтись або інші дії більш серйозного характеру, які можуть мати ознаки кримінальних правопорушень.
Що робити, якщо ви стали свідком або дізнались про насильство між дітьми?
Першочергові заходи:
1. Поставити до відома директора навчального закладу якщо дії відбуваються в навчальному закладі.
2. Повідомити батьків. Незалежно від того, який характер мають насильницькі дії або поведінка, необхідно сповістити батьків дитини, яка постраждала від насильства, та батьків дитини-агресора. Якщо мова йде про насильство, яке має ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, з одночасним повідомленням про факт насильства правоохоронним органам. За участю батьків слід вирішити питання про надання медичної або психологічної допомоги дітям, звісно крім випадків, коли така допомога повинна бути надана невідкладно.
3. Повідомити правоохоронні органи ( поліцейського офіцера громади). Звісно, залучати правоохоронні органи потрібно в ситуаціях, коли мова йде про серйозні випадки насильства: нанесення тілесних ушкоджень, інші знущання, сексуальне насильство, крадіжки тощо.
4. Повідомити органи місцевого самоврядування, службу у справах дітей, соціального працівника.
5. Повідомити шкільного психолога або залучити психолога відповідних соціальних служб, державних установ (якщо така посада не передбачена в навчальному закладі). Цей захід є обов’язковим для будь-якого випадку, незалежно від складності ситуації та її наслідків. Незалежно від того, чи погодяться на роботу з психологом діти, які були безпосередньо задіяні в конфліктній насильницькій ситуації, або їх батьки, психолог обов’язково повинен долучитись до проблеми.
Основним завданням психолога повинно бути: надання психологічної підтримки дітям-жертвам, дітям-агресорам (за потреби та при можливості до такої роботи можуть бути залучені і батьки цих дітей), встановлення психологічних причин, передумов насильства, визначення шляхів та способів їх усунення, зменшення їх впливу на дітей, які стали свідками насильства.
Допоміжні заходи:
В даному разі під допоміжними заходами маємо на увазі не стільки реакцію на вже скоєний факт насильства, стільки превентивну, попереджувальну роботу. Така робота повинна мати комплексний та систематичний характер.
Для проведення попереджувальної роботи необхідно проводити зустрічі з батьками: колективні або індивідуальні, залежно від теми спілкування. Говорити з батьками про проблеми дітей, запропонувати допомогу психолога, якщо бачите, що батьки не можуть порозумітись з дитиною або взагалі не помічають ситуацій, на які варто звернути увагу.
Так само корисно залучати громадські організації, діяльність яких має юридичне, соціальне спрямування. Інформування дітей про правові та психологічні сторони проблеми насильства, про наслідки таких діянь (зокрема, у вигляді адміністративної або кримінальної відповідальності) також може мати попереджувальний та виховний вплив.
Перелік органів та установ, до яких можна повідомити про насильство між дітьми:
- Служба у справах дітей Немовицької сільської ради (тел. (068) 336 04 02, (098) 808 79 86);
- Старости с.Тинне ( тел. (097) 177 46 94) та с.Зносичі (тел. (098) 271 16 48);
- Відділ соціального захисту Немовицької сільської ради (тел. (068) 440 63 32);
- Сарненський РВП ГУНП в Рівненській області( 102) або безпосередньо до поліцейського офіцера Немовицької громади ( тел. (068) 964 53 94);
- 1547 цілодобово та безкоштовно діє Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
Зверніть увагу! Залежно від ситуації, ви можете скористатись всіма вище викладеними заходами або одним із них. Проте, навіть якщо ви маєте сумніви та вагаєтесь у виборі заходів, обов’язково повідомте про насильство директора навчального закладу, батьків дітей та зверніться за консультацією до органів місцевого самоврядування.
І найважливіше – пам’ятайте, що всі ваші дії та дії інших осіб, які залучені до цієї проблеми, повинні бути спрямовані не на покарання та засудження дітей, а на їх захист, виховання, реабілітацію, відновлення їх фізичного та психічного здоров’я!
