Дитина жертва сексуального насильства! Що робити?
Проблема насильства над дітьми є надзвичайно актуальною в усьому світі Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей досі залишається трагічною реальністю для всіх країн. Вони є серйозним порушенням прав дитини та мають довготривалі і руйнівні наслідки на все життя.
На сьогоднішній день насильство над дітьми у сім’ях набуло такого розвитку, який можна порівняти лише з наркоманією і алкоголізмом. Насильство над дітьми – надто неприємна річ, про яку ми завжди говоримо з осудом, обуренням. Діти – це маленькі люди, вони мають ті ж права, що і дорослі: право на рівний захист перед законом; право не піддаватися жорстокому ставленню; право на життя та фізичну недоторканність; право на найвищі стандарти фізичного та психічного здоров’я та інші. Ми частіше звертаємо увагу на фізичне насильство, коли дитині завдають різних тілесних ушкоджень. Але насильство – це не тільки побої, в Законі України «Про попередження насильства в сім’ї» чітко вказано види насильства в сім’ї: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне.
Проблема сексуального насильства над дітьми стосується кожного громадянина суспільства.
Далеко не всі здійснюють сексуальне насильство над дітьми є педофілами (їх близько 10%), більшість злочинців знайомі зі своїми жертвами (близько 30% є родичами дитини, близько 60% є «друзями» сім'ї) і лише 10% - незнайомі люди.
Сексуальне насильство над дитиною часто призводить до важких наслідків і часто до психопатології, особливо у випадку, якщо дитина опинилася один на один зі своєю проблемою.
Серед основних психологічних ознак сексуального насильства над дітьми, виділяють:
- невластиві віку знання про сексуальні стосунки;
- нічні кошмари, страхи, енурез. Це свідчить про невротизацію дитини. Означає, що з дитиною щось сталося, що слід звернути увагу і прояснити.
- депресія, низька самооцінка;
- самогубні думки;
- відчуженість;
- проституція, безладні статеві зв'язки;
- відраза до свого тіла. Особливо це стосується дівчаток. Після сексуального насильства найчастіше змінюється ставлення до свого тіла, з'являється неохайність, тіло сприймається як брудне, огидне. Формується психологічна установка - якщо зі мною так вчинили, значить я погана.
Порада для батьків: Що ж робити, якщо дитина стала жертвою сексуального насильства?
- Вислухати дитину. Якщо вона вам розповіла, це ознака довіри. Будьте для неї контейнером для почуттів і переживань.
- Обов'язково повідомити про те, що трапилося в соціальну службу, службу у справах дітей, поліцію
- Не радити дитині все забути і не згадувати, це безглуздо.
- Дати їй зрозуміти, що вона не винна, так склалися обставини і тому нічого не повернеш.
- звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця, який правильно вибудує стратегію реабілітації дитини, в залежності від віку, ситуації і тяжкості психотравми.
Повірте, що все можна подолати, головне - не впадати у відчай і правильно будувати життєві орієнтири. І пам'ятайте, батьківська любов творить чудеса.
Насильство над дітьми – це реальна загроза для розвитку суспільства. Адже жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну сім'ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей. Суспільство не повинно виявляти нерішучості у боротьбі з насильством над дітьми. Діти – це не власність батьків! Діти – це повноправні члени суспільства! Вони мають право на захист особистості.
Відповідно до українського законодавства за вчинення будь-яких дій сексуального характеру щодо дитини настає кримінальна відповідальність
Виділяють наступні статті Кримінального кодексу України (далі – КК України), що передбачають кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру щодо дитини:
• зґвалтування (ст. 152 КК України)
• сексуальне насильство (ст. 153 КК України)
• примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК України)
• статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (ст. 155 КК України) • розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК України)
• ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографіч- них предметів (ст. 301 КК України)
• створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК України)
• сутенерство або втягнення особи у заняття проституцією (ст. 303 КК України)
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Тож, шановні батьки або ж інші законні представники дітей, пам’ятайте про наявність у дітей прав та про те, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація є неприпустимі. Будьте уважні до своїх дітей, вмійте їх вислухати, почути, допомогти у вирішені їх дитячих проблем - навіть якщо вони видаються вам несуттєвими, дріб’язковими. Довіряйте дітям і вони довірятимуть вам, що значною мірою вбереже їх від можливих непередбачуваних ситуацій.
Любов, довіра, увага, розуміння, батьківська турбота – це і є найкращий захист дітей від насильства.
