Друга річниця загибелі Героя Федора Панасюка
Час неможливо зупинити. Але він не зітре з нашої пам'яті імена Героїв сьогодення – земляків, які віддали життя у війні за Україну.
1 березня виповнюється друга річниця загибелі Героя – Панасюка Федора Петровича, уродженця села Зносичі.
Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, – стояти пліч-о-пліч із побратимами, не боячись за своє життя – рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни. А Федір Панасюк зумів, він не боявся ні смерті, нічого, лиш вірив у священну Перемогу.
Панасюк Федір Петрович народився в с. Зносичі 14 листопада 1992 року. Закінчив у 2008 році Зносицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів з відзнакою. У 2010 році закінчив комунальний заклад Острозький обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2015 р. закінчив військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Після чого був розподілений в Головне управління розвідки Міністерства оборони України. 2019 року Федір одружився та проживав з сім’єю в м. Києві. За високий професіоналізм, сумлінне виконання посадових обов’язків був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби»; медаллю «За сприяння воєнній розвідці України II ступеня».
Федір був життєрадісною людиною, люблячим чоловіком та сином, турботливим татом, вірним другом «душею компанії», до нього всі тягнулися і любили проводити з ним час, бо він любив допомагати і йти всім назустріч, чесний, чуйний, щедрий, добрий, сміливий і відданий Україні громадянин.
Вільний час ніколи не гаяв, завжди проводив з користю. Любив походи в ліс по гриби, на полювання та риболовлю.
На війні був з перших днів. Загинув Федір Панасюк 01.03.2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. У військовослужбовця залишилися: батьки, дружина та трирічний синочок, брат, сестра. Похований Герой в рідному селі Зносичі, Сарненського району Рівненської області. На його честь було перейменовано вулицю в селі, де народився та пройшли дитячі роки Героя. Нагороджений нагрудним знаком “Максим Шаповал” та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Федір віддав своє життя, захищаючи нашу землю від ворожої московської навали. Обірвалося життя справжнього патріота, надзвичайної та світлої людини, Воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі.
Нехай його велика жертва та відданість вічно залишаться в наших серцях та будуть прикладом для наступних поколінь.
Щоб вшанувати пам’ять воїна, біля могили Федора Панасюка зібралися батьки, Немовицький сільський голова, староста с.Зносичі та жителі громади. Присутні поклали квіти до пам’ятного знаку й хвилиною мовчання та молитвою вшанували його пам’ять.
Пам’ятаймо про його жертовність ... Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо...
Вічна пам’ять Герою!
Слава Україні! Слава українським Героям!
