Конкурс читців-декламаторів і юних поетів «Живи, Кобзаре, в пам`яті людській»
26 лютого в Тинненській ЗОШ I-III ступенів був проведений огляд-конкурс читців-декламаторів і юних поетів «Живи, Кобзаре, в пам`яті людській» серед учнів загальноосвітніх закладів Немовицької сільської ради. Конкурс проводився з метою духовного виховання дітей та молоді, виявлення і підтримки обдарованих читців, збагачення їх навиками акторської та сценічної майстерності, популяризації творів основоположника української літератури Тараса Григоровича Шевченка.
Участь в заході прийняли 44 учня з п`яти шкіл громади. Конкурс проводився серед учасників двох вікових категорій: молодшої (9-13 років) і старшої (14-17 років). Виступи учасників оцінювало конкурсне журі до складу якого, зокрема, входили вчителі української мови і літератури.
Кожен із конкурсантів вирізнявся своєю майстерністю та підготовкою. Усі учасники були нагороджені грамотами та подяками. Зокрема, журі і глядачі відзначили декларування твору Тараса Шевченка «Розрита могила» ученицею Тинненської ЗОШ I-III ступенів Занозовською Галиною Михайлівною.
У номінації «Юний поет» учасники виступали із власними віршами. Журі і глядачі ,зокрема, уподобали твір і його читання учениці 9 класу Зносицької ЗОШ I-III ст. Ветрової Віталіни Сергіївни з твором «Ти чуэш, Тарасе…»:
Ти чуєш, Тарасе, як стогне Вкраїна,
Як плачуть від болю її сини?
Ти чуєш, Тарасе? Це мою Україну
Орел двоголовий кидає до ніг.
За неї, Тарасе, постійно боролись
Роками, віками в безжальній війні.
За неї у янголів ми допомоги
Просили щоночі навіть у сні.
І Чорнеє море уже не сміється,
Не кличе, не просить, лиш тихо мовчить.
Та знаю, Тарасе, назад повернеться,
Бо сернце постійно про це кричить.
Почуєш, побачиш і тихо зрадієш
Бо вільною буде наша земля.
Любий Тарасе, я вже не дитина,
Про щастя Вкраїни мрію і я.
учениці Тинненської ЗОШ I ст. Примак Катерини Сергіївни (керівник – Мичак Лариса Петрівна) – «Думки Тарасика»:
Дитинство Шевченка було нелегким.
І якось подумав Тарасик,
Малим я буду писати,
Складати вірші,
Про рідну країну,
Про гори Карпати.
Про луки й поля,
Україну й моря
Про те, як тут мило всім житии.
Про маму і тата,
Та про кобзаря.
І як Україну любити.
учня Немовицької ЗОШ I-III ст. Албутова Максима Михайловича (керівник – Мичка Надія Антонівна) – «Обніміться, брати»:
Я скажу вам, любі друзі, ось таке:
Римування – це діло зовсім не просте
То ж яким то треба бути мудрецем,
Щоб стати визначним співцем.
Розгортаю святу книжечку просту –
В серці думи я тихенько напишу.
Розкажу, який мудрий був цей чоловік,
Що відновив історію навік.
Садок вишневий коло хати –
І в серці пісня ожива.
Виходить з хати з дитям мати
Й на думку вже спливають ці слова.
Оксанка, Катря, Ганка і Марина
Та далі – долі всіх невинних тих дівчат.
Сльозами встелені важкі дороги,
А на вустах лежить печаль.
А ось гайдамаки повстали,
Відважні, рішучі, таких нема ніде,
Бо воля, країна, чесність, відвага –
Були для цих людей понад усе.
Я згадую і свого дідуся,
Що плакав над рядками Кобзаря.
І гордий був за козаків,
Бо жити вільно в єдності хотів.
Українці, то може вже доволі чвар,
Доволі битися за невідомий рай.
Обніміться, як заповів Кобзар,
І засяє миром неборкай.
Отож, вітаємо юних читців та поетів й бажаємо не зупинятися на досягнутому і продовжувати розвивати свою творчу майстерність.
