с.Зносичі
За даними Сарненського історико-етнографічного музею населений пункт Зносичі відомий з 1620 року. Село вважалося власністю поміщика Станіслава Ворцеля. Перші офіційні згадки про село Зносичі датуються кінцем ХVІІІ ст.
На початку XX століття село було не велике, нараховувало приблизно 150-180 селянських хат. В селі проживали і єврейські сім'ї.
Після радянсько-польської війни у 1920 наше село знову опинилося під владою Польщі. Територія містечка була огороджена колючим дротом.
Коли у вересні 1939 року на територію краю ввійшли радянські війська, то гарнізон військового містечка здався майже без бою. Після втечі поляків, містечко перетворили у притулок для дітей-сиріт різних національностей.
В притулку, за свідченням Качан Анастасії Олександрівни, яка там працювала, було біля 300 дітей.
У 1940 році в селі Зносичі організовується колгосп.
Початок Великої Вітчизняної війни. Село окупували фашисти. Уже тоді в Зносичах почала формуватися група УПА з 18-20-річних юнаків для боротьби проти фашистських загарбників.
Радянська влада в селі встановлювалась з великими труднощами.
В 1951 році наш колгосп з'єднали з сусіднім і назвали імені «XX - з'їзду КПРС».
В 1961 році колгосп очолює молодий енергійний голова колгоспу Павловський Іван Миколайович,
В 1986 році колгосп очолив молодий голова Хомич Олексій Максимович. І вже в 1987 році в село Зносичі приїжджає Остапчук Анатолій Миколайович, який очолює колгосп у нашому селі під назвою «Маяк».
Понад сто років тому в нашому селі відбувається перший урок. Згодом, десь приблизно в1896 році виросла школа, в 1914 році почали будувати нову школу.
Згодом в 1973 році наша школа стає – середньою. Директорами в ній були Михайлюк Дмитро Михайлович, Корольчук Софія Федорівна, Вакулко Тетяна Петрівна.
І як же не згадати про Будинок культури і бібліотеку, які довгий час були є осередками духовного та культурного збагачення зносичан. У 1946 році зносичани з цікавістю відвідують хату-читальню, завідувачкою тут була Торкут Катерина Пилипівна.
