Минає рік...
Є сила, що може забрати з життя, а з пам’яті рідних - ніколи. Немає значення, чи пройшов рік, місяць, день. Коли хтось відходить... назавжди втрачаємо частинку себе. І хоча світ виглядає так само, але нічого не буде, як це було... Залишились одні спогади...
16 січня минає рік, як громада і країна втратила свого Героя-захисника, нашого земляка Петра Володимировича Ярмушка, уродженця с.Зносичі.
Ярмушко Петро Володимирович народився 07.06.1969 року у багатодітній родині в селі Зносичі. Зростав працьовитим, чуйним хлопчиком. В 1976 році почав навчання в Зносицькій середній школі. Був товариським та веселим однокласником. По закінченню навчання, у 1986 році вступив в професійно-технічне училище №21 м. Сарни. Здобув спеціальність: машиніст – тракторист широкого профілю і пішов працювати трактористом у СГПП «Маяк».
У 1991 році одружився. Разом з дружиною Оленою Данилівною створили міцну, дружню багатодітну родину, де в любові та злагоді зростили 7-ро дітей.
З перших днів повномасштабного вторгнення, Петро Володимирович не вагаючись став на захист Батьківщини разом з старшим сином Артемом, який і на даний час продовжує нести службу у Збройних Силах України.
З 29 квітня по 11 грудня 2022 року ніс службу в Сумській області, у н.п. Новомутин. Потім з 14.12.22 року був переведений в Донецьку область, населений пункт Торецьк, мав позивний «Дід». Для побратимів був підтримкою та порадником. На жаль, під час несення військової служби життя Петра Володимировича обірвалося – помер 16.01.2023 року. Петро Ярмушко похований 22.01.2023 року у рідному селі Зносичі. Без чоловіка залишилася дружина, без батька – діти, без дідуся – онука.
Ярмушко Петро Володимирович назавжди залишиться в серці кожного з нас як приклад патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та безмежної любові до України.
Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
У річницю загибелі нашого оборонця Ярмушка Петра Володимировича просимо жителів громади вшанувати пам’ять Героя вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність ...
Вічна слава Героям!
